Зіграти в "ящик". Скільки коштує вхід на ринок платного телебачення.

Експерти розходяться в оцінках ринку платного телебачення, але говорять про перспективність вкладень в кабельне, супутникове та інтернет-телебачення. Особливо інвесторам варто придивитися до ринку виробництва контенту. Традиційно ринок платного ТБ ділять кабельний і супутниковий сегменти. За останні кілька років істотно в частці російського платного ТБ стало інтернет-телебачення (IP-TV), що доставляється абонентам через IP-протокол. У найближчому майбутньому, з запуском в 2007-2008 роках відразу декількома операторами телемовлення у форматі DVB-H, експерти прогнозують формування поки ще не сформованого в Росії ринку мобільного телебачення.

Аналітики дослідницьких агентств значно розходяться в ринкових оцінках. Дані за обсягом ринку платного ТБ в 2006 році коливаються в межах $ 400-600 млн. Причина розбіжностей, на думку експертів компанії Discovery Research Group, полягає в тому, що ринок неоднорідний і зараз знаходиться в стадії активного формування. Експерти також дають різні оцінки приросту галузі, називаючи показники від 25% до 45% в рік.

Найвагомішим сегментом платного телебачення вважається кабельне ТБ. За даними агентства iKS-Consulting, число абонентів цього сегмента в квітні 2007 року досягло 13,5 млн (тоді як весь ринок платного ТБ включає близько 14,1 млн передплатників). Більше половини абонентів кабельного ТБ (7,5 млн) контролюють шість найбільших гравців: "Нафта", АФК "система", "Связьинвест", "Мультирегион", "ЕР-телеком" і "Реновамедіа". На частку лідера - холдингу "Нафта" (компанії "Мостелеком" і Санкт-Петербурзьке кабельне телебачення) - доводиться 34,2% загальної абонентської бази кабельного ТБ. Інший лідер - входить в АФК "система" холдинг "Система мас-медіа" (СММ, бренд "Стрім-ТВ") - володіє 10,8%. На частку кожного з решти холдингів доводиться не більше 4% від загального числа абонентів.

Всього на російському ринку діють близько 600 кабельних операторів, але тільки у 66 з них база перевищує 20 тис. Абонентів. Аналітик агентства ACMConsulting Олена Саяніна зазначає, що етап активності серйозних угод для кабельного ТБ позаду - оператори вже розподілені між провідними гравцями. Поки залишається відкритим питання про можливість покупки будь-яким з холдингів великого регіонального оператора "Мультирегион". Учасники ринку говорять, що компанія робила пропозиції холдингам СММ, "Ренова-медіа" і "Нафта". На думку аналітика iKSConsulting Олени Крилової, найближчим часом ринок кабельного ТБ очікує подальша консолідація. У технологічному аспекті оператори займуться активним будівництвом мультисервісних мереж.

Технічна модернізація мереж - один з найважливіших чинників у збільшенні прибутковості кабельного ТБ. Перехід на цифрове мовлення дозволить операторам більш широко продавати комерційні пакети. Однак цифрові технології вимагають наявності оптоволоконних мереж, а інвестиції в їх будівництво можуть дозволити собі тільки великі холдинги.

На думку аналітиків Discovery Research Group, кабельне ТБ - фондомісткість бізнес, що вимагає серйозних інвестицій, але при цьому низькорентабельний, що передбачає значний термін окупності. Але Олена Крилова вважає, що з усіх видів платного ТБ кабельне найпривабливіше для зовнішніх інвестицій: крім телебачення оператор отримує можливість надання послуг широкосмугового доступу в інтернет і телефонії.



Крім того, в світлі прийдешнього переходу ефірного телебачення в цифровий формат, запланованого відповідно до державної програми на 2011 рік, у виграшному становищі опиняться саме ті оператори, які встигли до цього підготуватися. Уже зараз ефірні телеканали ведуть роботу зі створення контенту для майбутнього мовлення в цифровому форматі.

ВГТРК рік тому запустила неефірний канал новин "вести 24". "Перший канал" випускає вже п`ять неефірних телеканалів різної тематики і готує ще близько 20. Про готовність до виробництва неефірного ТВ заявляли також топ-менеджери телекомпаній CTC Медіа і ТНТ.

Найбільш витратним для інвестицій, на думку Олени Саяніной, є сегмент супутникового ТБ, кількість абонентів якого навесні 2007 року становило 513 тис. Чоловік. Витрати на залучення одного абонента в операторів супутникового ТБ $ 50-100. Ринок супутникового ТБ до недавніх пір фактично був представлений тільки дочірньою компанією холдингу "Газпром-медіа" "НТВ-плюс".

За підсумками першого півріччя 2007 року виручка оператора була на рівні $ 119 млн. Аналітик Олена Крилова стверджує, що головною подією 2007 роки для супутникового ТБ стала поява конкурентів "НТВ-плюс" - операторів "триколор ТВ" і "Оріон експрес". Їх перевагою експерти називають низьку вартість для абонентів, тоді як пакети "НТВ-плюс" розраховані на преміальний сегмент. Крім того, на Далекому Сході у "НТВ-плюс" почне мовлення в кінці року лише один канал - "наш футбол", А, наприклад, "Оріон експрес" охоплює всю Росію.

Найбільшою активністю на ринку платного телебачення відрізняється сегмент IP-TV. Олена Крилова відзначає зростання числа компаній, що надають цю послугу. Програмний директор компанії "Комстар-директ" (бренд "Стрім") Мераб Габуния серед плюсів називає можливість впровадження на платформі IP-TV додаткових сервісів, що приносять дохід операторові і підвищують середньомісячний дохід на абонента, а також менш витратне в порівнянні з іншими технологіями впровадження і розвиток інфраструктури.

Основна проблема російського платного ТБ, на загальну думку експертів, полягає в нестачі якісного контенту. Власне виробництво є у операторів "НТВ-плюс" і "Стрім-ТВ", Причому оператори випускають канали не тільки для власних потреб, а й для продажу в кабельні мережі. Виробництво в Росії контенту для платного ТБ знаходиться на початковому етапі, вважає Мераб Габуния, але цей процес розвивається, і кількість поступово переростає в якість. "Інвестори, щоб не упустити ринок, повинні "зловити" цей момент переходу, - говорить він.- Тоді вони зможуть контролювати процес якісного перетворення і, власне, розвиток російського ринку контенту".

Володимир Ханумян, виконавчий директор "СТС Медіа": "Державна програма переходу ефірного телебачення на цифрове мовлення через кілька років переверне ринки як платного, так і ефірного телебачення. Успіх реалізації програми з переведення країни на цифрове телемовлення залежить від трьох основних аспектів. По-перше, необхідно чітко сформулювати завдання держави, оскільки "цифра" не просто ефірне цифрове мовлення, але і вся мультимедійна середовище, яке складається буквально у нас на очах.

Якщо говорити про технологічні аспекти програми, то вона повинна містити опис всіх етапів створення нової інфраструктури: хто, як, в які терміни і за який кошт забезпечить передачу цифрового сигналу і його прийом у всіх домогосподарствах країни. 70 млн росіян живуть в містах з населенням менше 100 тис. Чоловік, ці міста інвестиційно мало привабливі, тому про них зазвичай "забувають", Але ж на них припадає майже половина населення країни. "Телевізійна картина світу", Якщо можна так висловитися, повинна бути єдиною від Калінінграда до Камчатки, від великого мегаполісу до невеликого містечка.

По-друге, перехід на цифрове мовлення ні в якому разі не повинен зруйнувати сформовану в країні в останні роки єдине телевізійний простір. Тому інший найважливіший, на мій погляд, компонент правильної програми цифровізації - єдина для всіх мовників, територій і каналів доставки сигналу система держрегулювання в період переходу до мультимедійної середовищі: в ефірі, "кабелі", "супутнику", На мобільній платформі, в інтернеті.

По-третє, регулятор повинен забезпечити рівний доступ на цифрову платформу для всіх існуючих сьогодні ефірних мовників. Чи варто збільшувати число ефірних каналів і розмивати, таким чином, рекламний ринок-питання, адже роль великих ефірних телеканалів у розвитку індустрії сьогодні важко переоцінити. Ефірні телекомпанії серйозно інвестують в програмінг. Модель платного телебачення інша, платних телеканалів потрібно всього 400-600 годин продукції в рік, на порядок менше, ніж ефірним. Так що внесок цих двох груп в розвиток телебачення як індустрії непорівнянний. Мені здається, що, чи не розмиваючи рекламний ринок і не послаблюючи його основних гравців, програма цифровізації могла б створити "поруч" новий для нашої країни сегмент платного ТБ, стимулювати його ріст".


Увага, тільки СЬОГОДНІ!